У силу вступила Державна цільова програма справедливої трансформації вугільних регіонів України на період до 2030 року. Про початок її реалізації особисто повідомив прем’єр-міністр України Денис Шмигаль на відкритті програми Power4JustTransition. Відповідну постанову КМУ було оприлюднено 18 червня 2025 року. 

Саме цей документ і стане визначальним дороговказом для вугільних і громад теплової генерації у процесі переходу на альтернативні енергетичні джерела та засади зеленої економіки. Знаково, що при його напрацюванні було враховано досвід Львівщини та Волині, а отже – і заходи Червоноградської міської територіальної громади, на теренах якої засновано КУ “АСТ”.

Метою програми визначено не лише виконання державної регіональної політики та забезпечення справедливої трансформації вугільних регіонів, а й комплексне вирішення соціально-економічних, житлово-комунальних, екологічних і культурних проблем, із якими зіштовхнулися населені пункти внаслідок зменшення об’ємів видобутку вугілля та поступової ліквідації вугледобувних підприємств. 

Ухваленню програми передувало певне процедурне тло. Першою та ґрунтовною причиною є приєднання України в 2021 році до коаліції Powering Past Coal Alliance, у межах домовленостей із котрою нами було оголошено ціль відмови від використання вугілля в електрогенерації до 2035 року.  Рамковим визначенням діяльності за напрямом декарбонізації для України також є ратифікування урядом Паризької кліматичної угоди та формування відповіді на вимоги ЄС щодо гармонізації законодавства до норм, що відповідатимуть вищому рівню економічного розвитку.  

Окрім того, гостро відчутними стали виклики диверсифікації економіки на територіях активної вугільної промисловості, а як наслідок – кризи бюджетних надходжень, низького рівня працевлаштування населення, малих інвестицій у міста та села, відтік людського капіталу, тощо. 

Відтак, до 2030 року Програма працюватиме над виконанням заходів за такими пріоритетами: 

1. Підтримка розвитку малого та середнього підприємництва, включаючи мікропідприємства та стартапи, для забезпечення економічної диверсифікації, модернізації та реконверсії. Очікується, що станом на 2030 рік підтримку (грошову чи технічну) отримають понад вісім тисяч шістсот підприємств.
2. Сприяння створенню нових підприємств, у тому числі через бізнес-інкубатори та консалтингові послуги. Згідно з баченням Мінрозвитку та провідних спеціалістів, станом на 2030 рік має бути створено 5600 робочих місць, що не пов’язані з видобутком і переробкою вугілля, серед котрих 1160 – уже на кінець поточного (2025) року. 
3. Надання послуг із сприяння працевлаштуванню та самозайнятості населення вугільних регіонів України у тій самій чи іншій місцевості, із врахуванням актуальних ринкових запитів, унаслідок котрих планується надати послуги з підвищення кваліфікації і перекваліфікації для 9200 осіб до моменту завершення Програми. Серед цієї кількості 1665 осіб мають скористатися послугою вже протягом 2026 року. 
4. Підтримка розвитку відповідної інженерної інфраструктури для залучення інвестицій (індустріальні парки, промислові майданчики, будівництво транспортної інфраструктури, підсилюючих електростанцій, складських приміщень тощо).  Більш конкретними показниками передбачено реєстрацію індустріальних парків площею 183, 6 га, і принаймні 10 об’єктів серед цієї площі мають бути таких, що станом на 2030 рік будуть забезпечені інфраструктурою.
5. Забезпечення надання якісних освітніх та медичних послуг жителям вугільних територіальних громад, розвиток інфраструктури навчальних центрів, закладів догляду за дітьми та людьми старшого віку. 
6. Модернізація, підвищення ефективності, адаптивності та декарбонізація систем централізованого теплопостачання шляхом розвитку когенерації, генерації на альтернативному паливі (з використанням місцевих енергетичних ресурсів) та генерації з використанням геотермальної енергії. А також модернізація та забезпечення доступності сучасних систем водопостачання (у тому числі питного) та водовідведення.

Перелік є ширшим, проте ми зосереджуємо увагу на основних пунктах. Більша деталізація заходів і показників їхньої результативності має міститися в стратегіях розвитку територіальних громад і галузевих підпрограмах, що будуть враховувати поточний стан територій, економічні особливості та наявний потенціал і потреби громад. 

Головним виконавцем програми визначено Мінрозвитку, а також профільні центральні органи виконавчої влади у партнерстві з Європейською Комісією, міжнародними організаціями та інституційними донорами. Зокрема, чималий внесок у реалізацію Програми шляхом надання міжнародної технічної підтримки буде здійснено ініціативою “Ukraine Facility”.За кошти іноземних партнерів можуть покриватися такі напрями роботи: 

• розвиток інфраструктури нових економічних кластерів (індустріальні парки, логістичні хаби, креативні простори);
• модернізація соціальної інфраструктури в громадах, які зазнають економічної трансформації;
• підтримка малого та середнього бізнесу, що створює нові робочі місця замість втрачених у вугільній галузі;
• професійна перекваліфікація та підвищення кваліфікації працівників;
• впровадження енергоефективних та “зелених” технологій;
• цифровізація адміністративних та управлінських процесів.

Фінансування Програми перевищує тридцять тисяч мільйонів гривень, із котрих понад п’ять – із коштів державного бюджету. Ключовими бенефіціарами та водночас регіональними виконавцями програми є близько 40 громад Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Луганської, Львівської, Вінницької, Київської, Івано-Франківської, Запорізької та Харківської областей, що мають статус колишніх вугільних регіонів, і де проживає близько 2,2 млн. осіб. 

Отож, цей програмний документ стає ще одним важливим стратегічним ресурсом для діяльності АСТ, тому при впровадженні комунальною установою заходів із справедливої трансформації у Львівській області, має бути враховано його пріоритети та рекомендації.